газобетон
ГАЗОБЕТО́Н, у, ч.
Різновид комірчастого бетону – штучний камінь із рівномірно розподіленими по всьому об'єму сферичними закритими порами діаметром 1–3 міліметри.
Газобетон виробляють додаванням утворювача газу (переважно алюмінієвої пудри) до суміші, яка складається з в'яжучого складника, води й меленого кварцового піску (з наук.-попул. літ.);
За способом утворення комірок всі ніздрюваті бетони діляться на два основних типи: газобетон і пінобетон (з наук.-попул. літ.);
З газобетону виготовляють панелі, плити і блоки для огороджувальних конструкцій будинків (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- газобетон — газобето́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- газобетон — -у, ч. Дірчастий бетон, що його одержують унаслідок вдування в цементне тісто повітря або введення газотвірних сумішей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- газобетон — газобето́н (від газ та бетон) легкий бетон ніздрюватої структури, який одержують, вводячи у бетонну суміш газоутворюючі домішки. Словник іншомовних слів Мельничука
- газобетон — ГАЗОБЕТО́Н, у, ч. Дірчастий бетон, який одержують унаслідок вдування в цементне тісто повітря або введення газоутворюючих сумішей (перов. алюмінієвої пудри). Будівельні деталі з газобетону. Словник української мови в 11 томах