газобетон
ГАЗОБЕТО́Н, у, ч. Дірчастий бетон, який одержують унаслідок вдування в цементне тісто повітря або введення газоутворюючих сумішей (перов. алюмінієвої пудри).
Будівельні деталі з газобетону.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- газобетон — газобето́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- газобетон — -у, ч. Дірчастий бетон, що його одержують унаслідок вдування в цементне тісто повітря або введення газотвірних сумішей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- газобетон — ГАЗОБЕТО́Н, у, ч. Різновид комірчастого бетону – штучний камінь із рівномірно розподіленими по всьому об'єму сферичними закритими порами діаметром 1–3 міліметри. Словник української мови у 20 томах
- газобетон — газобето́н (від газ та бетон) легкий бетон ніздрюватої структури, який одержують, вводячи у бетонну суміш газоутворюючі домішки. Словник іншомовних слів Мельничука