1. Словник української мови у 20 томах

гайвороня

ГАЙВОРОНЯ́, я́ти, с.

Пташа гайворона.

Під час бурі гайвороня випало з гнізда (із журн.);

* У порівн. У 1934 році відкрили ясла для дітей, чиї матері працювали на жнивах. Параску туди не взяли, бо перехворіла на дизентерію. Вона підходила до паркану й зазирала, як гайвороня. Няня кликала її, годувала окремо від інших дітей (з мемуарної літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гайвороня — гайвороня́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гайвороня — -яти, с. Пташа гайворона. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гайвороня — Гайвороня́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та, -ня́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. гайвороня — ГАЙВОРОНЯ́, я́ти, с. Пташа гайворона. Словник української мови в 11 томах
  5. гайвороня — Гайвороня, -няти с. Граченокъ. Словник української мови Грінченка