гайвороння
ГА́ЙВОРОННЯ, я, с.
Збірн. до га́йворон.
Налякане заколотом, знялось з сусідньої стріхи гайвороння (М. Коцюбинський);
Потоком лежали незаймані густі родючі ниви, вкриті хмарами чорного крикливого гайвороння (Я. Качура);
Постріли .. розітнули ранкову тишу, і з привокзальних дерев злетіла хмара наполоханого гайвороння (Б. Антоненко-Давидович);
* Образно. Зграєю гайвороння бандити позлітали з коней і опустились на ріллю (М. Стельмах);
* У порівн. Паркан і дерева за парканом понад вулицею, наче гайвороння, обсіла печерська дітвора (Ю. Смолич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гайвороння — га́йвороння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- гайвороння — -я, с. Збірн. до гайворон. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гайвороння — Га́йвороння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гайвороння — ГА́ЙВОРОННЯ, я, с. Збірн. до га́йворон. Налякане заколотом, знялось з сусідньої стріхи гайвороння (Коцюб., II, 1955, 14); Потоком лежали незаймані густі родючі ниви, вкриті хмарами чорного крикливого гайвороння (Кач., Вибр., 1953, 41); *Образно. Словник української мови в 11 томах
- гайвороння — Гайвороння, -ня с. Грачи. Як же закрякає гемонське гайвороння та здійметься, наче хмара. Стор. I. 125. Словник української мови Грінченка