гайвороння
Гайвороння, -ня
с. Грачи. Як же закрякає гемонське гайвороння та здійметься, наче хмара. Стор. I. 125.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гайвороння — га́йвороння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- гайвороння — -я, с. Збірн. до гайворон. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гайвороння — ГА́ЙВОРОННЯ, я, с. Збірн. до га́йворон. Налякане заколотом, знялось з сусідньої стріхи гайвороння (М. Коцюбинський); Потоком лежали незаймані густі родючі ниви, вкриті хмарами чорного крикливого гайвороння (Я. Качура); Постріли .. Словник української мови у 20 томах
- гайвороння — Га́йвороння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гайвороння — ГА́ЙВОРОННЯ, я, с. Збірн. до га́йворон. Налякане заколотом, знялось з сусідньої стріхи гайвороння (Коцюб., II, 1955, 14); Потоком лежали незаймані густі родючі ниви, вкриті хмарами чорного крикливого гайвороння (Кач., Вибр., 1953, 41); *Образно. Словник української мови в 11 томах