гайвороння

Гайвороння, -ня

с. Грачи. Як же закрякає гемонське гайвороння та здійметься, наче хмара. Стор. I. 125.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гайвороння — га́йвороння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гайвороння — -я, с. Збірн. до гайворон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гайвороння — ГА́ЙВОРОННЯ, я, с. Збірн. до га́йворон. Налякане заколотом, знялось з сусідньої стріхи гайвороння (М. Коцюбинський); Потоком лежали незаймані густі родючі ниви, вкриті хмарами чорного крикливого гайвороння (Я. Качура); Постріли .. Словник української мови у 20 томах
  4. гайвороння — Га́йвороння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гайвороння — ГА́ЙВОРОННЯ, я, с. Збірн. до га́йворон. Налякане заколотом, знялось з сусідньої стріхи гайвороння (Коцюб., II, 1955, 14); Потоком лежали незаймані густі родючі ниви, вкриті хмарами чорного крикливого гайвороння (Кач., Вибр., 1953, 41); *Образно. Словник української мови в 11 томах