1. Словник української мови в 11 томах

гайвороння

ГА́ЙВОРОННЯ, я, с. Збірн. до га́йворон.

Налякане заколотом, знялось з сусідньої стріхи гайвороння (Коцюб., II, 1955, 14);

Потоком лежали незаймані густі родючі ниви, вкриті хмарами чорного крикливого гайвороння (Кач., Вибр., 1953, 41);

*Образно. Зграєю гайвороння бандити позлітали з коней і опустились на ріллю (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 197);

*У порівн. Паркан і дерева за парканом понад вулицею, наче гайвороння, обсіла печерська дітвора (Смолич, Мир… 1958, 52).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гайвороння — га́йвороння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гайвороння — -я, с. Збірн. до гайворон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гайвороння — ГА́ЙВОРОННЯ, я, с. Збірн. до га́йворон. Налякане заколотом, знялось з сусідньої стріхи гайвороння (М. Коцюбинський); Потоком лежали незаймані густі родючі ниви, вкриті хмарами чорного крикливого гайвороння (Я. Качура); Постріли .. Словник української мови у 20 томах
  4. гайвороння — Га́йвороння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гайвороння — Гайвороння, -ня с. Грачи. Як же закрякає гемонське гайвороння та здійметься, наче хмара. Стор. I. 125. Словник української мови Грінченка