гайковерт

ГАЙКОВЕ́РТ, а, ч.

Інструмент з електричним або пневматичним приводом для закручування та відкручування нарізних з'єднань.

У деяких моделях акумуляторних гайковертів шків розташований перпендикулярно валу двигуна, що дозволяє застосовувати інструмент у важкодоступних місцях (з наук.-техн. літ.);

Пневматичний гайковерт зі статичним принципом дії допомагає швидко закрутити чи викрутити гайку або болт (з мови реклами).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гайковерт — гайкове́рт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гайковерт — -а, ч. Ручна машина з електричним, пневматичним або гідравлічним приводом для закручування гайок, гвинтів. Великий тлумачний словник сучасної мови