гакання

ГА́КАННЯ, я, с.

Дія за знач. га́кати.

Звернув увагу на її мову. Говорила [баба Олександра] трохи відмінно від баби Катерини, в тієї були подільські діалектизми, а в цієї – волинські. Зокрема .. проскакувало й гакання: “Гандрий”, замість “Андрій”, “гулиця”, замість “вулиця” (Валерій Шевчук);

* Образно. Неначе кузня велетнів. Полумiнь з домни – це вогник у горнi, гакання гiдравлiчних молотiв – це цокiт молоточкiв великих ковалiв (Ю. Яновський).