гакання

ГА́КАННЯ, я, с.

Дія за знач. га́кати.

Звернув увагу на її мову. Говорила [баба Олександра] трохи відмінно від баби Катерини, в тієї були подільські діалектизми, а в цієї – волинські. Зокрема .. проскакувало й гакання: “Гандрий”, замість “Андрій”, “гулиця”, замість “вулиця” (Валерій Шевчук);

* Образно. Неначе кузня велетнів. Полумiнь з домни – це вогник у горнi, гакання гiдравлiчних молотiв – це цокiт молоточкiв великих ковалiв (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гакання — -я, с. Дія за знач. гакати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гакання — Га́кання, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. гакання — Гакання, -ня с. Частое повтореніе вопросит. меж. га. Словник української мови Грінченка