гакати
ГА́КАТИ, аю, аєш, недок.
Часто вимовляти або викрикувати га.
– І доки ти будеш тільки гакати? (Сл. Гр.);
– Може, й справді в неї на думці, щоб ти її сватав. Га? Чи не залицяється часом вона до тебе? – Не гакайте лишень! Вам “смішки з бабиної кішки”, а я не “бабина кішка” (І. Нечуй-Левицький);
// Видавати глибокий гортанний звук.
Сокирою рубав сердито – і де бралася та сила, – гекав і гакав, видавлюючи з виморених грудей дикі звуки (І. Чендей);
Сипалися прокляття та погрози. Вар'яти кричали, сичали, свистіли, гакали (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гакати — га́кати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- гакати — -аю, -аєш, недок. Видавати глибокий гортанний звук, вимовляти або викрикувати га. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гакати — ГА́КАТИ, аю, аєш, недок. Видавати глибокий гортанний звук, вимовляти або викрикувати га. Сокирою рубав сердито — і де бралася та сила, — гекав і гакав, видавлюючи з виморених грудей дикі звуки (Чендей, Вітер… 1958, 219). Словник української мови в 11 томах
- гакати — Гакати, -каю, -єш гл. Часто повторять вопросит. меж. га; чтокать. І доки ти будеш усе тільки гакати? — Такий вже гакало! Словник української мови Грінченка