галерний
ГАЛЕ́РНИЙ, а, е, іст.
Стос. до галери.
– Ті галерні муки Гірко бачить, мов сама я Впала кату в руки (П. Куліш);
У числі невільників-веслярів були 22 турки, засуджені до галерних робіт (з наук.-попул. літ.);
// Який служив або веслував на галері; галерський.
Перемога чи знову невдача, полковницький бунчук чи кайдани галерного гребця? (Р. Іваничук);
// Який складався з галер.
У кінці квітня 1696 року з Воронежа до Азова вийшла 76-тисячна армія на чолі з воєводою А. С. Ремінцем, а кількома днями пізніше – галерна флотилія під командуванням Петра I (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- галерний — гале́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- галерний — -а, -е. Прикм. до галера. Великий тлумачний словник сучасної мови
- галерний — ГАЛЕ́РНИЙ, а, е. Прикм. до гале́ра. Словник української мови в 11 томах
- галерний — Галерний, -а, -е и галерський, -а, -е 1) Принадлежащій, свойственный галерѣ. Обізветься між турків Лях-Бутурлак, клюшник галерський. АД. I. 210. 2) галерна робота. Каторжная работа (гребцами на галерахъ были обыкновенно невольники). Словник української мови Грінченка