галерник
ГАЛЕ́РНИК, а, ч., іст.
Невільник, який веслує на галері.
– А ось і мій чоловік... Ось і тавро на ньому невільницьке, як у всіх галерників-веслярів (З. Тулуб);
Кадригу гнали вперед своїми веслами галерники. На двадцяти шести лавках по чотири гребці, голі до пояса, бритоголові, забиті в кайдани, прикуті до товстезного ланцюга, що лежав змійовим валом уздовж дна кадриги (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- галерник — гале́рник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- галерник — -а, ч. Невільник, що веслує на галері. Великий тлумачний словник сучасної мови
- галерник — див. невільник Словник синонімів Вусика
- галерник — ГАЛЕ́РНИК, а, ч. Невільник, що веслує на галері. — А ось і мій чоловік… Ось і тавро на ньому невільницьке, як у всіх галерників-веслярів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 327). Словник української мови в 11 томах