1. Словник української мови у 20 томах

галузистий

ГАЛУЗИ́СТИЙ, а, е.

Який розгалужується, має багато галузок.

Ось галузисті стебельця з округлими листочками. Квітки, ніби чашечки, пелюстки жовтенькі, гострі. А пахне [звіробій] так ніжно! (Микита Чернявський);

Внесення гною безпосередньо під моркву слід уникати, бо це призводить до формування виродливих, галузистих коренів (з наук. літ.);

Чай – це вічнозелений галузистий кущ заввишки 50–150 см (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галузистий — галузи́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. галузистий — Гіллястий, вітластий, гілчастий, (- дерево) розлогий, крислатий; П. розгалужений. Словник синонімів Караванського
  3. галузистий — -а, -е. Який розгалужується, має багато галузок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. галузистий — див. розлогий Словник синонімів Вусика
  5. галузистий — ГАЛУЗИ́СТИЙ, а, е. Який розгалужується, має багато галузок. Внесення гною безпосередньо під моркву слід уникати, бо.. це призводить до формування виродливих, галузистих коренів (Овоч. закр. і відкр. Словник української мови в 11 томах