1. Словник української мови у 20 томах

галузина

ГАЛУЗИ́НА, и, ж.

Те саме, що галу́зка.

Денис схопив у руки галузину і розметав жевріючі головешки (Григорій Тютюнник);

Чорна птиця .. шумить листям у саду, гілкою груші стукає в шибку, шарудить якоюсь галузиною на стрісі (Є. Гуцало);

Я підібрав недогорілу галузину, присів навпочіпки .. і почав роздмухувати теплий попіл, щоб визволити вогник (А. Михайленко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галузина — галузи́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. галузина — -и, ж. Одна галузка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. галузина — ГІ́ЛКА (відросток, пагін дерева, куща й т. ін.), ГАЛУ́ЗКА, ГАЛУЗИ́НА, ВІ́ТА, ГА́ЛУЗЬ, ВІ́ТКА розм., ВІТЬ розм. рідше, БИ́ЛО діал.; ЛА́ПА (перев. хвойного дерева або пишна). Пташка з гілки ізлетіла й цвітом гілка затремтіла (П. Словник синонімів української мови
  4. галузина — ГАЛУЗИ́НА, и, ж. Одна галузка. Денис схопив у руки галузину і розметав жевріючі головешки (Тют., Вир, 1960, 290). Словник української мови в 11 томах