гальонка

ГАЛЬО́НКА, и, ж., заст.

1. Парчева стрічка.

Посеред довгої й широкої зали стояв довгий стіл, засланий червоним сукном, облямованим золотою гальонкою (Панас Мирний);

Влітку гуцули носили тільки сорочки, а коли було холоднувато, то надягали поверх сорочки довший киптар або коротку кожушинку, прикрашені золотою гальонкою (із журн.).

2. Головний убір дівчат, вигот. із позументу.

До церкви дівчата вбиралися святково – на голові гальонки, самі заквітчані (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гальонка — -и, ж., заст. Парчева стрічка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гальонка — ГАЛЬО́НКА, и, ж., заст. Парчева стрічка. Посеред довгої й широкої зали стояв довгий стіл, засланий червоним сукном, облямованим золотою гальонкою (Мирний, II, 1954, 271). Словник української мови в 11 томах
  3. гальонка — Гальонка, -ки ж. Парчевая лента. мн. гальонки. Головной дѣвичій уборъ изъ парчовой ленты. Ромен. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка