гальярда
ГАЛЬЯ́РДА, и, ж., іст.
Старовинний танець романського походження.
Гальярда як парний, інколи сольний танець була поширена в Європі XV–XVII ст. (з наук.-попул. літ.);
За своїм походженням гальярда – народний танець, проте у кінці XV століття її почали танцювати і при дворі (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гальярда — -и, ж. Старовинний парний, рідше сольний танець, поширений у Європі з кінця 15 по 17 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гальярда — (іт. gagliarda — весела, бадьора) — старовинний парний, інколи сольний танець поширений в Європі XV — XVII ст. Темп — помірно швидкий, розмір — 3/4; відзначається акордовим складом, діатонікою, пунктирним або синкопованим ритмом, геміолою. Словник-довідник музичних термінів
- гальярда — галья́рда (італ. gagliarda, франц. gaillarde, букв. – весела, жвава) старовинний танець романського походження. Словник іншомовних слів Мельничука