1. Словник української мови у 20 томах

галявка

ГАЛЯ́ВКА, и, ж.

Зменш. до галя́ва.

По галявці вітер віє, Сніг покосами кладе (П. Воронько);

За кущами ліщини стелилися у рідких ялинах маленькі, порослі сухою травою галявки (М. Малиновська);

Князі й вожді сиділи на галявці перед Ярополковим наметом кругом великої попони з питвом і наїдками (І. Білик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галявка — галя́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. галявка — -и, ж. Зменш.-пестл. до галява. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. галявка — ГАЛЯ́ВКА, и, ж. Зменш.-пестл. до галя́ва. По галявці вітер віє, Сніг покосами кладе (Воронько, Три покоління, 1950, 15). Словник української мови в 11 томах