гамалик

ГАМАЛИ́К, а́, ч., діал.

Карк (у 1 знач.).

Мені видко було крізь одхилені двері обидві фігури, що сиділи край столу одна проти одної, гамалик станового, його круглі високі плечі (М. Коцюбинський);

– Я одного разу підзирав за одною парою, так цілувалися, – хихикаючи, розповідав він. – А я як закричу: “Ай-я, як вам не соромно”, – а вони й порозбігалися... – І ніхто тебе не тріснув по гамалику? (Григорій Тютюнник);

З-під руки дядька випірнула гостролиця молодичка в білому очіпку й засукала маленькими червоними кулачками перед моїм обличчям. – Лакиза, посіпака... По гамалику його, – хтось за моєю спиною (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гамалик — гамали́к: «потилиця»[ VI, 142] (вираз, знаний і Кулішеві в тому ж значенні, асоційований з укр. гамати й ликати, хоч первісно, мабуть, пов'язаний з осман. hamal «носій тягарів») [ОГ] — Заїхати по гамали́ку: дати по шиї [19] — дати по гамалику (142)—дати ляпаса; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
  2. гамалик — гамали́к іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. гамалик — -а, ч., діал. Карк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гамалик — див. потилиця Словник синонімів Вусика
  5. гамалик — да́ти (надава́ти) / дава́ти по ши́ї (по гамалику́) кому і без додатка, грубо. 1. Побити кого-небудь. Підстеріг він мене в темному місці й дав по шиї (Ю. Яновський); (Платон Гаврилович (до Дороша):) Ей ти.., хочеш, щоб я тобі по шиї надавав? (С. Фразеологічний словник української мови
  6. гамалик — ПОТИ́ЛИЦЯ (задня частина голови над шиєю), ЗАШИ́ЙОК, КАРК, ГАМАЛИ́К діал. (разом з верхньою частиною спини). Лівою рукою збив (Лука) шапку на потилицю (П. Словник синонімів української мови
  7. гамалик — ГАМАЛИ́К, а́, ч., діал. Карк. Мені видко було крізь одхилені двері обидві фігури, що сиділи край столу одна проти одної, гамалик станового, його круглі високі плечі (Коцюб., II, 1955, 275). ◊ Да́ти по гамалику́ — те саме, що Да́ти по поти́лиці ( див. Словник української мови в 11 томах
  8. гамалик — Гамалик, -ка м. Задняя часть шеи. Козаки сами там пораються, а нашому брату дають оглоблею по гамалику. К. ЧР. 354. Словник української мови Грінченка