1. Словник синонімів української мови

гамалик

ПОТИ́ЛИЦЯ (задня частина голови над шиєю), ЗАШИ́ЙОК, КАРК, ГАМАЛИ́К діал. (разом з верхньою частиною спини). Лівою рукою збив (Лука) шапку на потилицю (П. Кочура); Коли Карпо не повидурює чого, то пооднімає, а не то увірве Івася по зашийку (Панас Мирний); Телеграфіст вхопив Івана Петровича за карк (В. Самійленко); Гвинтовка глянув у вікно да й гукнув на свої слуги: — Хлопці! Бийте вразьких личаків по гамаликах! (П. Куліш).

ШИ́Я (частина людського тіла), КАРК розм., В'Я́ЗИ розм., ГАМАЛИ́К діал. Комір кітеля ледве сходиться на в'язистій шиї (О. Гончар); Через три роки після захоплення київського столу Святослав помер від болячки на карку (П. Загребельний); Глянула (Оленка) на нього: такий повний, червоний, в'язи товсті (А. Тесленко); — А я як закричу.., — а вони й порозбігалися... — І ніхто тебе не тріснув по гамалику? (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гамалик — гамали́к: «потилиця»[ VI, 142] (вираз, знаний і Кулішеві в тому ж значенні, асоційований з укр. гамати й ликати, хоч первісно, мабуть, пов'язаний з осман. hamal «носій тягарів») [ОГ] — Заїхати по гамали́ку: дати по шиї [19] — дати по гамалику (142)—дати ляпаса; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
  2. гамалик — гамали́к іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. гамалик — -а, ч., діал. Карк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гамалик — ГАМАЛИ́К, а́, ч., діал. Карк (у 1 знач.). Мені видко було крізь одхилені двері обидві фігури, що сиділи край столу одна проти одної, гамалик станового, його круглі високі плечі (М. Словник української мови у 20 томах
  5. гамалик — див. потилиця Словник синонімів Вусика
  6. гамалик — да́ти (надава́ти) / дава́ти по ши́ї (по гамалику́) кому і без додатка, грубо. 1. Побити кого-небудь. Підстеріг він мене в темному місці й дав по шиї (Ю. Яновський); (Платон Гаврилович (до Дороша):) Ей ти.., хочеш, щоб я тобі по шиї надавав? (С. Фразеологічний словник української мови
  7. гамалик — ГАМАЛИ́К, а́, ч., діал. Карк. Мені видко було крізь одхилені двері обидві фігури, що сиділи край столу одна проти одної, гамалик станового, його круглі високі плечі (Коцюб., II, 1955, 275). ◊ Да́ти по гамалику́ — те саме, що Да́ти по поти́лиці ( див. Словник української мови в 11 томах
  8. гамалик — Гамалик, -ка м. Задняя часть шеи. Козаки сами там пораються, а нашому брату дають оглоблею по гамалику. К. ЧР. 354. Словник української мови Грінченка