гаміркий
ГАМІРКИ́Й, а́, е́.
Те саме, що гамірли́вий.
З дверей висипало гамірке, безтурботне студентство (М. Стельмах);
Мелодійно баламкали дзвони, і гаміркий велелюдний потік розбурхано виривався з тісних церковних воріт на просторий зелений майдан (І. Нижник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me