ганаші
ГАНАШІ́, і́в, мн. (одн. гана́ш, а́, ч.).
Задні кути нижньої щелепи коня.
Вона підійшла тихо до Лиска, обняла за шию і притулилась щокою до ганаша .. Кінь шарпонувся від неї, і вона впала у порох навколішки (Ю. Логвин);
У коней гуцульської породи очі великі, випуклі, дуже рухливі та виразні, губи тонкі, ганаші широкі, шия коротка, товста (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me