гандбол
ГАНДБО́Л, а, ч.
Спортивна командна гра з м'ячем на прямокутному майданчику, в якій м'яч перекидають і закидають у ворота противника руками; ручний м'яч.
У гандбол грають на спеціальному полі (переважно в залі) двома командами по сім спортсменів у кожній (раніше по 11); перемогу дає перевага у кількості забитих м'ячів (голів) (з навч. літ.);
Гандбол є олімпійським видом спорту (із журн.);
Найпопулярніший вид спорту – футбол – породив чимало різновидів: гандбол, регбі, водне поло, баскетбол і навіть мотобол (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гандбол — гандбо́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- гандбол — -у, ч. Командна гра з м'ячем на прямокутному майданчику, в якій кожна команда намагається якнайбільше разів закинути руками м'яч у ворота противника; ручний м'яч. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гандбол — гандбо́л (англ. handball, від hand – рука і ball – м’яч) командна спортивна гра з м’ячем руками, Інша назва – ручний м’яч. Словник іншомовних слів Мельничука
- гандбол — ГАНДБО́Л, а, ч. Командна гра з м’ячем на прямокутному майданчику, в якій кожна команда намагається якнайбільше разів закинути руками м’яч у ворота противника; ручний м’яч. Все більше прихильників завойовує в нашій республіці гандбол. Словник української мови в 11 томах