гандбол

ГАНДБО́Л, а, ч. Командна гра з м’ячем на прямокутному майданчику, в якій кожна команда намагається якнайбільше разів закинути руками м’яч у ворота противника; ручний м’яч.

Все більше прихильників завойовує в нашій республіці гандбол. Змагання з ручного м’яча входили й до програми цьогорічних вузівських змагань (Веч. Київ, 1.VIІІ 1961, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гандбол — гандбо́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гандбол — -у, ч. Командна гра з м'ячем на прямокутному майданчику, в якій кожна команда намагається якнайбільше разів закинути руками м'яч у ворота противника; ручний м'яч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гандбол — ГАНДБО́Л, а, ч. Спортивна командна гра з м'ячем на прямокутному майданчику, в якій м'яч перекидають і закидають у ворота противника руками; ручний м'яч. Словник української мови у 20 томах
  4. гандбол — гандбо́л (англ. handball, від hand – рука і ball – м’яч) командна спортивна гра з м’ячем руками, Інша назва – ручний м’яч. Словник іншомовних слів Мельничука