1. Словник української мови у 20 томах

ганебно

ГАНЕ́БНО.

Присл. до гане́бний.

– Чи на те ж браталась я з тобою, Аби мала так ганебно зрадить? (Леся Українка);

– Самолюбство у вас скажене. Як воно дозволило вам так... ганебно для вашої гордості поводиться з моїми старими? (В. Винниченко);

Невже я мiг, забувши поклик горнiй, Ганебно жити в кривдника мого... (І. Кочерга);

// у знач. пред.

– Тяжко втрачати кохану істоту... але жити ілюзією ганебно... (О. Бердник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ганебно — гане́бно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ганебно — Присл. до ганебний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ганебно — Гане́бно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ганебно — ГАНЕ́БНО. Присл. до гане́бний. — Чи на те ж браталась я з тобою, Аби мала так ганебно зрадить? (Л. Укр., I, 1951, 387). Словник української мови в 11 томах
  5. ганебно — Ганебно нар. Позорно, постыдно. Словник української мови Грінченка