гаплологія
ГАПЛОЛО́ГІЯ, ї, ж., лінгв.
Спрощення звукового складу слова як наслідок опущення одного з двох, перев. однакових сусідніх складів, напр.: мінерало́гія (замість мінералоло́гія).
Вершинними прозаїчними творами Ю. Яновського є “Вершники” і “Чотири шаблі”. Романтична проза тим і відрізняється від реалістичної, що в ній відсутній просторічний елемент. Тут немає ні росіянізмів, ні гаплології, ні форм типу “ходе”, “носе” (В. Русанівський);
Прикладами явища гаплології є такі слова, як трагікомедія (замість трагікокомедія), воєначальник (замість воєноначальник) та ін. (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гаплологія — гаплоло́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гаплологія — -ї, ж. Спрощення звукового складу слова як наслідок опущення перев. одного з двох однакових сусідніх складів, напр.: мінералогія (з мінералологія). Великий тлумачний словник сучасної мови
- гаплологія — • гаплологія (від грец. 'απλός — простий і λόγος — слово) - спрощення звукового складу слова внаслідок дисимілятивного випадіння одного з двох сусідніх (рідше — не сусідніх) однакових або близьких за звучанням складів. Іноді Г. відбиває процес істор. Українська літературна енциклопедія
- гаплологія — гаплоло́гія (від грец. άπλόος – простий і ...логія) спрощення структури слова шляхом опущення одного з двох сусідніх складів («мінералогія» – від «мінералологія»). Словник іншомовних слів Мельничука
- гаплологія — ГАПЛОЛО́ГІЯ, ї, ж. Спрощення звукового складу слова як наслідок опущення перев. одного з двох однакових сусідніх складів, напр.: мінерало́гія (з мінералоло́гія). Словник української мови в 11 томах