гарантувати

ГАРАНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що і без прям. дод.

Давати гарантію у чому-небудь.

[Батура:] Я відредагую ваші записки і гарантую – вони будуть видані з моєю передмовою (О. Корнійчук);

Про те, щоб взяти перевал в лоб, не могло бути й мови. Це коштувало б багато жертв, але успіху не гарантувало (О. Гончар);

Мазепа гарантував легке розквартирування вимученого походами війська й чудову зимівку у відносно теплому краї (Г. Колісник);

// від чого. Захищати.

Мав пристойну посаду, мав броню, яка гарантувала від фронту, мав квартиру в центрі міста (Є. Доломан);

Скромність гарантує митця від мук невдоволеного самолюбства (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарантувати — (брати певну відповідальність за щось) ручати, заручатися, запевняти. Словник синонімів Полюги
  2. гарантувати — гарантува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. гарантувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. і без додатка. Давати гарантію у чому-небудь. || від чого. Захищати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гарантувати — Безпечити, забезпечувати, забезпечити, позабезпечувати, убезпечувати, убезпечити, повбезпечувати, див. страхувати Словник чужослів Павло Штепа
  5. гарантувати — ГАРАНТУВА́ТИ (зобов'язуватися забезпечити виконання чого-небудь), ЗАПЕВНЯ́ТИ (ЗАПЕ́ВНЮВАТИ), РУЧА́ТИСЯ, ПОРУЧА́ТИСЯ. — Док.: гарантува́ти, запе́внити, ручи́тися, поручи́тися, запоручи́тися. Словник синонімів української мови
  6. гарантувати — ГАРАНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. і без додатка. Давати гарантію у чому-небудь. Конституція Союзу РСР гарантує всім громадянам право на працю, на освіту, на матеріальне забезпечення в старості (Іст. Словник української мови в 11 томах