гарантувати
ГАРАНТУВА́ТИ (зобов'язуватися забезпечити виконання чого-небудь), ЗАПЕВНЯ́ТИ (ЗАПЕ́ВНЮВАТИ), РУЧА́ТИСЯ, ПОРУЧА́ТИСЯ. — Док.: гарантува́ти, запе́внити, ручи́тися, поручи́тися, запоручи́тися. (Батура:) Я відредагую ваші записки і гарантую, — вони будуть видані з моєю передмовою (О. Корнійчук); Конституція.. (теоретично) запевняє кожному австрійському народові право національного розвитку (Леся Українка); Необхідно було найти артилериста-віртуоза, що влучив би з такої відстані в дзвіницю.. Ніхто з партизанських артилеристів не ручався, що йому вдасться це (О. Гончар); — Хочеш, дочко, я поступлюся з своїм хазяйством, тілько так, щоб ти поручилась мені, що все зостанеться ціле (Панас Мирний); Хто запоручиться, що шановний господар не наставив довкола шпиків із своєї вірної сторожі? (Ю. Смолич).
Значення в інших словниках
- гарантувати — (брати певну відповідальність за щось) ручати, заручатися, запевняти. Словник синонімів Полюги
- гарантувати — гарантува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- гарантувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. і без додатка. Давати гарантію у чому-небудь. || від чого. Захищати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гарантувати — Безпечити, забезпечувати, забезпечити, позабезпечувати, убезпечувати, убезпечити, повбезпечувати, див. страхувати Словник чужослів Павло Штепа
- гарантувати — ГАРАНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що і без прям. дод. Давати гарантію у чому-небудь. [Батура:] Я відредагую ваші записки і гарантую – вони будуть видані з моєю передмовою (О. Корнійчук); Про те, щоб взяти перевал в лоб, не могло бути й мови. Словник української мови у 20 томах
- гарантувати — ГАРАНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. і без додатка. Давати гарантію у чому-небудь. Конституція Союзу РСР гарантує всім громадянам право на працю, на освіту, на матеріальне забезпечення в старості (Іст. Словник української мови в 11 томах