гаратнути
ГАРА́ТНУТИ, ну, неш, док., діал.
Однокр. до гара́тати; ударити.
– А ти не втерпів і гаратнув його каменюкою по маківці? (Ірина Вільде);
– Моя курка під плотом догори ногами лежить. Уже й застигла. Чи хтось лихий палицею гаратнув, чи підсипав трутки (І. Нижник);
Грім гаратнув з усієї сили, небо розкололося просто над головою, і почалася злива з градом (Ю. Винничук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гаратнути — гара́тнути дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- гаратнути — -ну, -неш, док., перех., діал. Однокр. до гаратати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гаратнути — ГАРА́ТНУТИ, ну, неш, док., перех., діал. Однокр. до гара́тати. — А ти не втерпів і гаратнув його каменюкою по маківці? (Вільде, Сестри.., 1958, 90). Словник української мови в 11 томах