гарбарювати
ГАРБАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., заст.
Чинбарювати.
До війни батько гарбарював у рідному селі (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гарбарювати — гарбарюва́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- гарбарювати — -юю, -юєш, недок., заст. Кушнірувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гарбарювати — ЧИНБАРЮВА́ТИ, ГАРБАРЮВА́ТИ заст., КУШНІРУВА́ТИ. З її (хімії) поміччю в країнах Сходу і Заходу готували ліки, фарбували тканини, чинбарювали, варили скло, сталь і порох (О. Ільченко); Жила вона у дядини, вбогої городської міщанки, чоловік котрої кушнірував у Барі (Н. Рибак). — Пор. чинба́р. Словник синонімів української мови
- гарбарювати — Гарбарюва́ти, -рюю́, -рю́єш, -рю́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гарбарювати — ГАРБАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., заст. Кушнірувати. Словник української мови в 11 томах
- гарбарювати — Гарбарюва́ти, -рю́ю, -єш гл. Заниматься, промышлять скорнячествомъ, скорнячить. Правоб. Словник української мови Грінченка