гарбарювати

ЧИНБАРЮВА́ТИ, ГАРБАРЮВА́ТИ заст., КУШНІРУВА́ТИ. З її (хімії) поміччю в країнах Сходу і Заходу готували ліки, фарбували тканини, чинбарювали, варили скло, сталь і порох (О. Ільченко); Жила вона у дядини, вбогої городської міщанки, чоловік котрої кушнірував у Барі (Н. Рибак). — Пор. чинба́р.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарбарювати — гарбарюва́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. гарбарювати — -юю, -юєш, недок., заст. Кушнірувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гарбарювати — ГАРБАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., заст. Чинбарювати. До війни батько гарбарював у рідному селі (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. гарбарювати — Гарбарюва́ти, -рюю́, -рю́єш, -рю́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гарбарювати — ГАРБАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., заст. Кушнірувати. Словник української мови в 11 томах
  6. гарбарювати — Гарбарюва́ти, -рю́ю, -єш гл. Заниматься, промышлять скорнячествомъ, скорнячить. Правоб. Словник української мови Грінченка