гаркотіння

ГАРКОТІ́ННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. гаркоті́ти і звуки, утворювані цією дією.

На хвилю притихло гаркотіння, та за хвильку розпочалося наново (А. Чайковський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me