гаркотіння
ГАРКОТІ́ННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. гаркоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
На хвилю притихло гаркотіння, та за хвильку розпочалося наново (А. Чайковський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me