1. Словник української мови у 20 томах

гаркітливий

ГАРКІТЛИ́ВИЙ, а, е, розм.

Який утворює гаркіт.

Одарка мовчки крутить старий, гаркiтливий “зiнгер”, пiдкорочуючи i вшиваючи дiтям одяг (В. Яворівський);

У затятого мисливця Леоніда Новицького у домі жила маленька чорна гаркітлива собачка Жулька (із журн.);

// Характерний для гаркоту.

Я запливав у кімнату Міхневича, але мене швидко виганяло звідти гаркітливе хропіння, тоді я блукав порожніми кімнатами зруйнованої половини дому (Валерій Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гаркітливий — гаркітли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гаркітливий — -а, -е. Який багато гаркає. Великий тлумачний словник сучасної мови