1. Словник української мови у 20 томах

гарматка

ГАРМА́ТКА, и, ж.

Зменш. до гарма́та 1.

За першими літаками скинули свій вантаж інші, вони долітали до об'єкту [об'єкта] й ішли в піке, виючи й стріляючи з бортових гарматок та скидаючи бомби... (І. Багряний);

Генка засів за кучугурами снігу й гатив по нас горошинами з своєї дерев'яної гарматки (Б. Антоненко-Давидович);

Поблизу знаходиться круглий камінь, на якому раніше стояла невелика гарматка, що стріляла у визначені години доби (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарматка — гарма́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гарматка — -и, ж. Зменш.-пестл. до гармата. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гарматка — ГАРМА́ТКА, и, ж. Зменш.-пестл. до гарма́та. Поблизу знаходиться круглий камінь, на якому раніше стояла невелика гарматка, ще стріляла у визначені години доби (Парк Олександрія.., 1949, 80); На стволі цієї гарматки ясніли, як ордени, червоні зорі (Гончар, III, 1959, 262). Словник української мови в 11 томах
  4. гарматка — Гарматка, -ки ж. ум. отъ гармата. Словник української мови Грінченка