гарматка
ГАРМА́ТКА, и, ж.
Зменш. до гарма́та 1.
За першими літаками скинули свій вантаж інші, вони долітали до об'єкту [об'єкта] й ішли в піке, виючи й стріляючи з бортових гарматок та скидаючи бомби... (І. Багряний);
Генка засів за кучугурами снігу й гатив по нас горошинами з своєї дерев'яної гарматки (Б. Антоненко-Давидович);
Поблизу знаходиться круглий камінь, на якому раніше стояла невелика гарматка, що стріляла у визначені години доби (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me