гармонування

ГАРМОНУВА́ННЯ, я, с.

Стан за знач. гармонува́ти.

Доцільним є розроблення окремої державної програми відродження духовності українського села як найвиразнішого носія глибинної національної ментальності, моралі, середовища збереження питомо національних етичних та естетичних ідеалів, природного гармонування людини і природи (з публіц. літ.);

Представлені в чорному та бежевому кольорах автомобільні килимки забезпечать гармонування з оббивкою салону (з мови реклами).