1. Словник української мови у 20 томах

гармонувати

ГАРМОНУВА́ТИ, у́є, недок.

Те саме, що гармоніюва́ти 2.

І море, і поле, і небо – все велично гармонувало між собою, заспокоювало душу, давало розгін думкам (О. Гончар);

На поясі в служки теліпався важкий кольт, що чудово гармонував із бронзовим розп'яттям падре (І. Білик);

Вишукані інтер'єри того саду, що так гармонують з усіма його компонентами, витворив славетний ландшафтний художник Лебрен (М. Слабошпицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гармонувати — гармонува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. гармонувати — -ую, -уєш, недок. і док. Те саме, що гармоніювати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гармонувати — ГАРМОНУВА́ТИ (гармонійно поєднуватися з чим-небудь), ГАРМОНІЮВА́ТИ, ГАРМОНІЗУВА́ТИ рідше; ВПИ́СУВАТИСЯ (УПИ́СУВАТИСЯ) (відповідати оточенню). І море, і поле, і небо — все велично гармонувало між собою (О. Словник синонімів української мови
  4. гармонувати — ГАРМОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док. Те саме, що гармоніюва́ти 1. І море, і поле, і небо — все велично гармонувало між собою, заспокоювало душу, давало розгін думкам (Гончар, Південь, 1951, 113); Художні стилі завжди гармонують із своїм методом (Вітч., 1, 1959, 161). Словник української мови в 11 томах