гармонізування

ГАРМОНІЗУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. гармонізува́ти.

П. Демуцький мав теж чималі заслуги в записуванні й гармонізуванні народних пісень (В. Самійленко);

Увесь устрій давньогрецького церковного співу мав мелодійний характер, не допускаючи гармонізування мелодій (з навч. літ.);

Задля гармонізування відносин природи та людини варто зробити спробу об'єднати всі стратегії природокористування (із журн.).