гармонізувати

ГАРМОНІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док.

1. що, муз. Здійснювати гармонізацію, створювати акордовий супровід до якої-небудь мелодії.

Микола Леонтович гармонізував багато українських народних пісень, однією з найвідоміших є його композиція “Щедрик” (з наук. літ.);

Михайло Вербицький засвоював відомості з теорії музики та композиції настільки успішно, що ще гімназистом вдало гармонізував окремі мелодії (з наук.-попул. літ.).

2. що. Приводити у відповідність до чого-небудь.

В. Липинський виводив .. ідею українського месіанізму, яка полягала в тому, що нашому народові призначено об'єднувати й гармонізувати цивілізаційні східні і західні рухи (Д. Павличко);

Гармонізувати міжетнічні стосунки як більшості населення країни з різними категоріями меншин, так і меншин між собою повинен спеціальний закон (з публіц. літ.).

3. тільки недок., з чим, рідко. Те саме, що гармоніюва́ти 1.

Каштанова кучерява голова Густава гармонізувала з чорними дрібними локонами класичної Настиної головки (І. Нечуй-Левицький);

Гарна сторона [Сицилія], загальний колорит рожево-золотий, він якось надто гармонізує з мавританським стилем (Леся Українка);

Лице його, надміру видовжене, з опуклим, нерегулярно збудованим лобом, виглядало старо й не гармонізувало з рештою тіла (Б. Лепкий).