гармонізувати

ГАРМОНУВА́ТИ (гармонійно поєднуватися з чим-небудь), ГАРМОНІЮВА́ТИ, ГАРМОНІЗУВА́ТИ рідше; ВПИ́СУВАТИСЯ (УПИ́СУВАТИСЯ) (відповідати оточенню). І море, і поле, і небо — все велично гармонувало між собою (О. Гончар); Темно-русяве волосся прекрасно гармоніювало з її білим матовим лицем і темно-голубими очима (Н. Кобринська); Вода на лотоках поміж камінням шуміла неголосно й поетично й гармонізувала з тихим вечором, з ясними зорями (І. Нечуй-Левицький); Статуя вписувалась у нависле хмаровиння саду, була його душею (М. Рудь). — Пор. 1. ли́чити.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гармонізувати — гармонізува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. гармонізувати — ГАРМОНІЗУВАТИ – ГАРМОНІЮВАТИ, ГАРМОНУВАТИ Гармонізувати, -ую, -уєш. Створювати акордове супроводження якоїсь мелодії: гармонізувати мелодії пісень. Гармоніювати, -юю, -юєш, гармонувати. 1. Те саме, що гармонізувати. 2. Бути у відповідності з кимсь, чимсь. Літературне слововживання
  3. гармонізувати — -ую, -уєш, недок. і док. 1》 Перех. Піддавати гармонізації, створювати акордове супроводження до якої-небудь мелодії. 2》 неперех., рідко. Те саме, що гармоніювати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гармонізувати — ГАРМОНІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док. 1. що, муз. Здійснювати гармонізацію, створювати акордовий супровід до якої-небудь мелодії. Словник української мови у 20 томах
  5. гармонізувати — ГАРМОНІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док. 1. перех. Піддавати гармонізації, створювати акордове супроводження до якої-небудь мелодії. Словник української мови в 11 томах