гармонічний
ГАРМОНІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до гармонії (див. гармо́нія¹ 1).
Воздвиженський вторував басом, і тихо-тихо, як дніпрова вода, полилася гармонічна українська пісня (І. Нечуй-Левицький);
Створюючи мелодичну основу пісень, самодіяльні композитори (або творчі колективи) часто запозичують професіональні прийоми гармонічної структури твору (з наук. літ.).
2. рідко. Те саме, що гармоні́йний 2.
Товсті рівні чорні брови, здорові розкішні вуса, чималий тонкий та рівний ніс, чималі темно-червоні губи та здорові подовжасті карі очі. Усе було чимале на його виду, але усе було гармонічне (І. Нечуй-Левицький);
[Макс:] Жодна мускульна робота не обходиться без участі мозку. Наша мета – гармонічний розвиток всієї людини, – і тіла й душі (І. Кочерга);
Чарівність Києва – це гармонічне поєднання старовини з сучасними архітектурними та природними ансамблями (із журн.).
Значення в інших словниках
- гармонічний — гармоні́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- гармонічний — Гармонический — harmonic — harmonisch — oснований на гармонії; Г — а п р о п о р ц і я — пропорція виду a:b=b:(a — b); Г. а н а л і з — розділ математики, в якому вивчається розкладання коливальних процесів на суму елементарних коливань;... Гірничий енциклопедичний словник
- гармонічний — -а, -е. 1》 Стос. до гармонії (див. гармонія I 1)). Гармонічна рука муз. — дидактичний метод демонстрування звукової системи, що став відомим на зламі 11-12 ст. Гармонічний мажор — один з різновидів мажорного ладу, в якому VI ступінь знижений на півтон. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гармонічний — гармоні́чний заснований на гармонії; ¤ г-а пропорція – пропорція виду a: b = b: (а - b); ¤ г-е середнє чисел а1, a2, ..., аn – число γ = n:(1/a1+1/a2+ ... +1/an ); ¤... Словник іншомовних слів Мельничука
- гармонічний — ГАРМОНІ́ЙНИЙ (який звучить злагоджено), ЗЛА́ГОДЖЕНИЙ, СУ́ГОЛОСНИЙ, ЗГРА́ЙНИЙ, ГАРМОНІ́ЧНИЙ рідше, СТРІ́ЙНИЙ розм., ЛА́ДНИЙ розм. Співали всі, хто лиш міг: чоловіки, жінки, хлопці і дівчата гармонійним хором (І. Словник синонімів української мови
- гармонічний — ГАРМОНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до гармонії ( див. гармо́нія¹ 1). Створюючи мелодичну основу пісень, самодіяльні композитори (або творчі колективи) часто запозичують професіональні прийоми гармонічної структури твору (Мист. Словник української мови в 11 томах