гарно
ГА́РНО.
1. Присл. до га́рний 1, 2.
– Глянь на мене, вітрику, чи гарно прибралась? Рано до схід сонечка росою вмивалась (Л. Глібов);
Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (О. Довженко);
Чого мені? Нажився я доволі. Як гарно пахне сіно молоде! (Л. Костенко).
2. у знач. пред. Означає схвалення або несхвалення чого-небудь (перев. з відтінком іронії).
– Сьогодні найнялася, сьогодні й одійдеш. Це гарно! А що за тебе скажуть люди? (І. Нечуй-Левицький);
[Іван:] Ось я бачу – дівчата не всі тут, се не гарно! (С. Васильченко).
3. у знач. пред. Про відчуття приємності, задоволення.
Гарно мені й приємно (І. Нечуй-Левицький);
– Як гарно у тихому свiтi, аж чути, як земля дихає, – зiтхаючи, говорила [мати] сама собi (М. Стельмах);
Вутанька бреде, все далі заглиблюючись в ліс, і так гарно, лоскітно їй усій, аж засміятися хочеться (О. Гончар).
◇ Га́рно скро́єний див. скро́єний;
(1) На душі́ (на се́рці) га́рно кому, у кого – хто-небудь відчуває задоволення, має добрий настрій, комусь дуже приємно.
Вустимкові стає так гарно на серці (І. Багмут);
Валя ставав навіть чемним, коли на душі в нього було гарно (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- гарно — га́рно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- гарно — пр., хороше, добре, гоже, мило, любо, файно, славно, добряче, чудово, чудесно, зст. ліпо, обр. медяно; (звучати) приємно, милозвучно, блискуче, ефектно, сил. збіса гарно, страх як гарно. Словник синонімів Караванського
- гарно — 1》 Присл. до гарний 1), 2). 2》 у знач. присудк. сл. Означає схвалення чого-небудь або несхвалення, іноді з відтінком іронії. 3》 у знач. присудк. сл. Про почуття приємності, задоволення, що його відчуває хто-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гарно — Гарно ти знаєш, та танцювати не охота. Говориться до того, хто добре запрошує, але з ким не хочеться танцювати. Приповідки або українсько-народня філософія
- гарно — I гарненько, гарнесенько, гарнісінько, гарнюсінько, добре, добренько, довершено, досконало, досконально, лепсько, ловкенько, ловко, прекрасненько, прекрасно, хороше, хорошенько Фразеологічні синоніми: до дзуги; не абияк, хіба ж так; ще й як II див. добре Словник синонімів Вусика
- гарно — га́рно скро́єний. Хто-небудь має пропорційну, правильну будову тіла. Захар Давидович довго дивився вслід гарно скроєній, міцній, повній певності в своїй силі постаті Горілого (О. Десняк). Фразеологічний словник української мови
- гарно — ДО́БРЕ (так, як слід), ХО́РОШЕ, ГА́РНО, СЛА́ВНО, ГАРА́ЗД, ГО́ЖЕ, ВДА́ЛО (УДА́ЛО), ПО-ЛЮ́ДСЬКОМУ (ПО-ЛЮ́ДСЬКИ), ПОРЯ́ДНО рідше, ДО ЛА́ДУ́, НА СЛА́ВУ розм., ДОБРЯ́ЧЕ підсил. розм., ЗДО́РОВО розм., ЛА́ДНО розм., ЛЕ́ПСЬКО розм., ПО-БО́ЖОМУ розм., ФА́ЙНО діал. Словник синонімів української мови
- гарно — ГА́РНО. 1. Присл. до га́рний 1, 2. — Глянь на мене, вітрику, чи гарно прибралась? Рано до схід сонечка росою вмивалась (Гл., Вибр., 1957, 323); Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, яку нас на Україні (Довж., І, 1958, 69). Словник української мови в 11 томах