гарнісінький
ГАРНІ́СІНЬКИЙ, ГАРНЮ́СІНЬКИЙ, а, е, розм.
Дуже гарний (у 1 знач.).
Та й пригорне, та й поцілує [Павлусь], мов огнем тебе пройме. Сам гарнюсінький же, як линок (Ганна Барвінок);
– Як таке манісіньке, гарнісіньке [дитя] та впустити? (Панас Мирний);
[Микита:] Ай гарний же який став Семен, мов намальований!.. [Одарка:] Еге ж, гарнісінький такий! (Усміхається). Мабуть, мати в любистку купала (М. Кропивницький);
Яке ж гарнюсіньке телятко вчора з'явилося на світ! (І. Цюпа).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гарнісінький — гарні́сінький прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- гарнісінький — гарнюсінький, -а, -е, розм. Дуже гарний (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- гарнісінький — див. вродливий Словник синонімів Вусика
- гарнісінький — Гарні́сінький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гарнісінький — ГАРНІ́СІНЬКИЙ, ГАРНЮ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Дуже гарний (у 1 знач.). — Як таке манісіньке, гарнісіньке [дитя] та впустити? (Мирний, IV, 1955, 232); Яке ж гарнюсіньке телятко вчора з’явилося на світ!... Словник української мови в 11 томах
- гарнісінький — Гарнісінький, -а, -е Очень хорошій, очень красивый. Левиц. І. 314. Словник української мови Грінченка