гарнісінький

ГАРНІ́СІНЬКИЙ, ГАРНЮ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Дуже гарний (у 1 знач.).

— Як таке манісіньке, гарнісіньке [дитя] та впустити? (Мирний, IV, 1955, 232);

Яке ж гарнюсіньке телятко вчора з’явилося на світ! (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 123);

Та й пригорне, та й поцілує [Павлусь], мов огнем тебе пройме. Сам гарнюсінький же, як линок (Барв., Опов.., 1902, 234).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарнісінький — гарні́сінький прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. гарнісінький — гарнюсінький, -а, -е, розм. Дуже гарний (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гарнісінький — ГАРНІ́СІНЬКИЙ, ГАРНЮ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Дуже гарний (у 1 знач.). Та й пригорне, та й поцілує [Павлусь], мов огнем тебе пройме. Сам гарнюсінький же, як линок (Ганна Барвінок); – Як таке манісіньке, гарнісіньке [дитя] та впустити?... Словник української мови у 20 томах
  4. гарнісінький — див. вродливий Словник синонімів Вусика
  5. гарнісінький — Гарні́сінький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. гарнісінький — Гарнісінький, -а, -е Очень хорошій, очень красивый. Левиц. І. 314. Словник української мови Грінченка