гарячковито

ГАРЯЧКОВИ́ТО, присл., розм.

З великим запалом, поспішністю.

Партизани почали гарячковито готуватися до нових боїв (М. Стельмах);

– Тут я їх, звісно, не міг впізнати, – гарячковито заторохтів знову Кулик, – бачу, якийсь біляк на подвір'я влітає (О. Гончар);

Хлопчик виборсав руки з-пiд ковдри, гарячковито й мiцно обняв тата (В. Яворівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарячковито — гарячкови́то прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. гарячковито — присл., розм. З великим запалом, поспішністю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гарячковито — ПОСПІ́ШНО (поспішаючи, з поспіхом), ПОСПІ́ШЛИВО, ПО́СПІХОМ, ПОСПІШКОМ, НА́СПІХ, НАШВИДКУ, НАШВИДКУРУЧ, СПІ́ШНО, КВАПЛИ́ВО, ПОКВА́ПЛИВО, ПОКВА́ПНО, ПОХА́ПЛИВО, ХАПЛИ́ВО, ПО́ХАПЦЕМ, ПО́ХАПКИ, ПОБІ́ЖНО рідше, ПО́КВАПОМ розм., ГАРЯЧКО́ВО розм. Словник синонімів української мови
  4. гарячковито — ГАРЯЧКОВИ́ТО, присл., розм. З великим запалом, поспішністю. Партизани почали гарячковито готуватися до нових боїв (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 862); — Тут я їх, звісно, не міг впізнати, — гарячковито заторохтів знову Кулик (Гончар, Таврія.., 1957, 319). Словник української мови в 11 томах