гарячковитий
ГАРЯЧКОВИ́ТИЙ, а, е, розм.
Схильний до запалу, захоплення; запальний.
До Дмитра вдруге підійшов Микола Остапець, гарячковитий і до безрозсудності сміливий в боях воїн (М. Стельмах);
Тут Килигея вже ждали кілька місцевих жителів: похмурі рибалки в зюйдвестках та гарячковитий фронтовик (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гарячковитий — гарячкови́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- гарячковитий — -а, -е, розм. Схильний до запалу, захоплення; запальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гарячковитий — див. жвавий; запальний Словник синонімів Вусика
- гарячковитий — ЗАПАЛЬНИ́Й (який бурхливо реагує на все, легко збуджується, роздратовується), ГАРЯ́ЧИЙ, ПАЛКИ́Й, ПОРИ́ВНИЙ, ПОРИ́ВЧАСТИЙ, ШПАРКИ́Й, АЗА́РТНИЙ, ІМПУЛЬСИ́ВНИЙ, ЕКСПАНСИ́ВНИЙ, ГАРЯЧКОВИ́ТИЙ (ГАРЯЧКУВА́ТИЙ) розм., ЗАГО́НИСТИЙ розм., ПАЛЮ́ЧИЙ розм. Словник синонімів української мови
- гарячковитий — ГАРЯЧКОВИ́ТИЙ, а, е, розм. Схильний до запалу, захоплення; запальний. Тут Килигея вже ждали кілька місцевих жителів: похмурі рибалки в зюйдвестках та гарячковитий фронтовик (Гончар, Таврія.. Словник української мови в 11 томах