1. Словник української мови в 11 томах

гарячковитий

ГАРЯЧКОВИ́ТИЙ, а, е, розм. Схильний до запалу, захоплення; запальний.

Тут Килигея вже ждали кілька місцевих жителів: похмурі рибалки в зюйдвестках та гарячковитий фронтовик (Гончар, Таврія.., 1957, 337);

До Дмитра вдруге підійшов Микола Остапець, гарячковитий і до безрозсудності сміливий в боях воїн (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 759).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарячковитий — гарячкови́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. гарячковитий — -а, -е, розм. Схильний до запалу, захоплення; запальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гарячковитий — ГАРЯЧКОВИ́ТИЙ, а, е, розм. Схильний до запалу, захоплення; запальний. До Дмитра вдруге підійшов Микола Остапець, гарячковитий і до безрозсудності сміливий в боях воїн (М. Стельмах); Тут Килигея вже ждали кілька місцевих жителів: похмурі рибалки в зюйдвестках та гарячковитий фронтовик (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  4. гарячковитий — див. жвавий; запальний Словник синонімів Вусика
  5. гарячковитий — ЗАПАЛЬНИ́Й (який бурхливо реагує на все, легко збуджується, роздратовується), ГАРЯ́ЧИЙ, ПАЛКИ́Й, ПОРИ́ВНИЙ, ПОРИ́ВЧАСТИЙ, ШПАРКИ́Й, АЗА́РТНИЙ, ІМПУЛЬСИ́ВНИЙ, ЕКСПАНСИ́ВНИЙ, ГАРЯЧКОВИ́ТИЙ (ГАРЯЧКУВА́ТИЙ) розм., ЗАГО́НИСТИЙ розм., ПАЛЮ́ЧИЙ розм. Словник синонімів української мови