1. Словник української мови у 20 томах

гаус

ГА́УС, а, род. мн. га́усів і га́ус, ч., фіз.

Одиниця магнітної індукції.

Одиницю магнітної індукції названо гаусом за ім'ям К.-Ф. Гаусса – німецького фізика, математика, геодезиста та астронома (з наук. літ.);

У дисертації використано прилад, що дозволяє проводити виміри магнітних полів у зірок із похибками в декілька гаус (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гаус — -а, ч., фіз. Одиниця магнітної індукції в СГС системі одиниць. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Гаус — Га́ус прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  3. гаус — га́ус одиниця магнітної індукції в СГС системі одиниць. 1 гс дорівнює 10-4 вебера на 1 м2. Від прізвища німецького математика К.-Ф. Гаусса. Словник іншомовних слів Мельничука