гвоздиковий
ГВОЗДИ́КОВИЙ¹, а, е.
Прикм. до гвозди́к.
Гвоздиковий вінок.
ГВОЗДИ́КОВИЙ², а, е.
Прикм. до гвозди́ка¹.
Гвоздиковий букет;
Гвоздиковий колір;
// у знач. ім. гвозди́кові, вих, мн. Родина двосім'ядольних вільнопелюсткових рослин, що складається з однорічних або багаторічних трав і небагатьох напівчагарників.
Кукіль – загальновідомий бур'ян з родини гвоздикових (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гвоздиковий — гвоздиковий – гвоздичний Розрізняються значенням. Гвоздиковий – належний до гвоздики як декоративної рослини із запашними квітами різних кольорів. Гвоздикове насіння. Гвоздичний – що стосується гвоздики як прянощів. Гвоздичне дерево. Гвоздичний запах. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- гвоздиковий — гвозди́ковий 1 прикметник від гвоздика — рослина гвозди́ковий 2 прикметник від гвоздика — прянощі Орфографічний словник української мови
- гвоздиковий — ГВОЗДИКОВИЙ – ГВОЗДИЧНИЙ Гвоздиковий. Прикм. від гвоздика – трав’яниста декоративна рослина із запашними квітками. Гвоздичний. Прикм. від гвоздика – висушені бруньки дерева, що вживаються як прянощі. Літературне слововживання
- гвоздиковий — I -а, -е. Прикм. до гвоздика I. || у знач. ім. гвоздикові, -вих, мн. Назва родини дводольних рослин, до якої належать гвоздики, кукіль та ін. II -а, -е. Прикм. до гвоздик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гвоздиковий — ГВОЗДИ́КОВИЙ і , а, е. Прикм. до гвозди́ка¹; // у знач. ім. гвозди́кові, вих, мн. (Caryophyllaceae). Назва родини дводольних рослин, до якої належать гвоздики, кукіль та ін. Кукіль. Загальновідомий бур’ян з родини гвоздикових (Бур’яни.., 1957, 45). ГВОЗДИ́КОВИЙ², а, е. Прикм. до гвозди́к. Словник української мови в 11 томах