гвоздичка
ГВОЗДИ́ЧКА¹, и, ж.
Зменш.-пестл. до гвозди́ка¹.
Діти кинулися одно перед другим рвати чудові квіти: рожеві гвоздички, лілові дзвіночки (Н. Кобринська);
А скільки квітів всіляких – .. ромашки всипали геть увесь схил до лугу, .. жовті кульбаби, пурпурово-червоні дикі гвоздички (У. Самчук);
Он красуються в траві ромашки.., а он горять, наче живі вогники, пелюстки гвоздички (А. Шиян);
Стане та гвоздичка руда, аж брунатна, але коли дивитиметься Марія на неї, бачитиме червоні пелюстки і чутиме гірко-солодкий запах свіжого зела (Валерій Шевчук).
ГВОЗДИ́ЧКА², и, ж.
Зменш.-пестл. до гвозди́ка².
Проміння од свічок .. вигравало в жовтій, чистій, як сльоза, горілці, заправленій пахучими корінцями, – бодяном, .. гвоздичками (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гвоздичка — гвозди́чка 1 іменник жіночого роду рослина гвозди́чка 2 іменник жіночого роду прянощі Орфографічний словник української мови
- гвоздичка — I -и, ж. Зменш.-пестл. до гвоздика I. II -и, ж. Зменш.-пестл. до гвоздика II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гвоздичка — ГВОЗДИ́ЧКА¹, и, ж. Зменш.-пестл. до гвозди́ка¹. Діти кинулися одно перед другим рвати чудові квіти: рожеві гвоздички, лілові давіночки (Кобр., Вибр., 1954, 156); Он красуються в траві ромашки.. Словник української мови в 11 томах