гвоздичники
ГВОЗДИ́ЧНИКИ, ів, мн. (одн. гвозди́чник, а, ч.).
Ряд стрічкових черв'яків, які паразитують у кишечнику деяких риб.
При перевезенні риби з однієї водойми до іншої необхідно перевірити рибу на наявність гвоздичників і не допускати заражених риб до інших водойм (з наук.-техн. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гвоздичники — -ів, мн. Рід нерозчленованих стрічкових червів. Великий тлумачний словник сучасної мови