гегелівський

ГЕ́ГЕЛІВСЬКИЙ, а, е.

Стос. до філософії Г. Гегеля.

Гегелівське розуміння людини має ряд спільних рис з її кантівським тлумаченням як активного суб'єкта соціальної діяльності (з наук. літ.);

Гердерівська ідея про цінність кожного народу, кожної нації суперечила гегелівській тезі про неісторичні нації і визнавала роль слов'янських народів у історії майбутньої Європи (із журн.);

// Притаманний творам Г. Гегеля, характерний для його праць.

Здається, і мертвий засміявся б од його сміху, як кажуть в приказці. Його жарт здебільшого легкий, не глибокий, не гегелівський, не вщипливий (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гегелівський — ге́гелівський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гегелівський — -а, -е, філос. Належний німецькому філософу Гегелю. Великий тлумачний словник сучасної мови