гегелівський
ГЕ́ГЕЛІВСЬКИЙ, а, е.
Стос. до філософії Г. Гегеля.
Гегелівське розуміння людини має ряд спільних рис з її кантівським тлумаченням як активного суб'єкта соціальної діяльності (з наук. літ.);
Гердерівська ідея про цінність кожного народу, кожної нації суперечила гегелівській тезі про неісторичні нації і визнавала роль слов'янських народів у історії майбутньої Європи (із журн.);
// Притаманний творам Г. Гегеля, характерний для його праць.
Здається, і мертвий засміявся б од його сміху, як кажуть в приказці. Його жарт здебільшого легкий, не глибокий, не гегелівський, не вщипливий (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гегелівський — ге́гелівський прикметник Орфографічний словник української мови
- гегелівський — -а, -е, філос. Належний німецькому філософу Гегелю. Великий тлумачний словник сучасної мови