гези
ГЕ́ЗИ, ів, мн. (одн. гез, а, ч.).
У період Нідерландської революції XVI ст. – прізвисько опозиційних до іспанського уряду дворян.
Іспанські придворні презирливо називали членів нідерландського Союзу дворян, що скаржилися на утиски з боку влади, гезами, тобто жебраками (з наук.-попул. літ.);
// Партизани, які боролися з іспанськими військами в Нідерландах.
Під час нападів “лісові гези” знищували невеликі іспанські загони, страчували суддів та чиновників. Відомі також морські гези (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гези — -ів, мн. В період Нідерландської буржуазної революції 16 ст. опозиційні до іспанського уряду дворяни. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гези — ге́зи (голл. geuzen, від франц. gueux – жебраки) в роки Нідерландської буржуазної революції 16 ст. прізвисько членів Союзу дворян, які боролися проти іспанської тиранії; назва партизанів, що вели боротьбу проти іспанських колонізаторів. Словник іншомовних слів Мельничука
- гези — Нідерландські патріоти, які з 1566 боролися проти іспан. панування; під час II Світової війни учасники голландського Руху Опору. Універсальний словник-енциклопедія